Документальний фільм, що зображає промислове суспільство Донбасу. Це перший український звуковий фільм, в якому реальні фабрично-заводські та буденні звуки слугували для створенню музичного образу.
28.04.2016 / четвер / 20.00
Kino Nowe Horyzonty, ul. Kazimierza Wielkiego 19a-21 Wrocław
Вхід вільний
Україна (УСРР), 1930, 95 хв.
колір: чорно-білий
мова: українська/російська
режисер: Дзиґа Вертов
сценарій: Дзиґа Вертов
оператор: Борис Цейтлін
музика: Дмирто Шостакович, Миколай Тимофєєв
виробництво: Українфільм
Перший український звуковий фільм. Дзиґа Вертов разом зі своєю командою використав нові можливості кіно до реалізації картини, що зображує життя гірників в шахті Донбасу, аби представити їх боротьбу за виконання денної норми, визначеної владою в першій п'ятилітці. Фільм є палітрою авангардних рішень, підпорядкованих радянській ідеології. Елементом, що найбільше привертає увагу, є промислові та буденні звуки, що слугували для створення музичного образу, а не лише для ілюстрації візуального ряду. Правдоподібно, після перегляду стрічки Вертова, Чарлі Чаплін констатував: "Я ніколи не міг уявити, що ці індустріальні звуки можна організувати так, аби вони здавалися прекрасними. Я вважаю "Ентузіязм" однією з найбільш хвилюючих симфоній, які я коли-небудь чув. Містер Дзиґа Вертов – музикант". Камера оператора зареєструвала процес українізації початку 30-х років, що в свою чергу відібрало можливість показувати фільм протягом довгого часу.
Дзиґа Вертов
Народився 2 січня 1886 року у Білостоку. Справжня ім'я – Денис Кауфман. З 1918 року радянський режисер, сценарист, один з найвідоміших творців документального фільму. Його брати – кінооператори Борис Кауфман і Михайло Кауфман. Перші кіноматеріали почав монтувати в жовтні 1917 року, у віці 22, для московського кінокомітету. У 1922-1924 рр. керував експериментальною групою "Кіно-Око", що видавала журнал "Кіноправда", чию назву перейняли французи, створюючи напрям Cinéma Vérité. Творчість Вертова була обмежена владою СРСР й після втрати можливості знімати незалежні фільми, кінорежисер обмежив свою діяльність до монтажу кінохронік. Помер 1954 року від раку.
Вибрана фільмографія:
1924 – Кіно – Око
1924 – Радянські іграшки
1926 – Шоста частина світу
1929 – Людина з кіноапаратом
1930 – Ентузіязм. Симфонія Донбасу
Share This:
