Карпати, Гуцульщина. Саме тут, серед чудової природи, розгортається трагічна історія кохання Івана і Марічки, поміж якими невідступно постала вікова родинна ворожнеча...

27.04.2016 / середа / час 19.00

Kino Nowe Horyzonty, ul. Kazimierza Wielkiego 19a-21

Вхід вільний

Україна (УРСР), 1964, 96 хв.

Режисер: Сергій Параджанов

Автор сценарію: Сергій Параджанов, Іван Чендей

Оператор: Юрій Іллєнко

Композитор: Мирослав Скорик

У ролях: Іван Миколайчук, Ігор Дзюра, Лариса Кадочникова, В.Глянько, Тетяна Бестаєва, Спартак Багашвілі, Микола Гринько

Виробництво: Кіностудія ім. О. Довженка

Нагороди: На МКФ в аргентинському місті Мар-дель-Плата картину нагороджують «Південним хрестом», а також призом ФІПРЕССІ за колір, світло та спецефекти. Кубок фестивалю МКФ у Римі, золота медаль Сергію Параджанову на Міжнародному кінофестивалю у Салоніках (Греція). Загалом фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 гран-прі) у двадцять одній країні.

Карпати, Гуцульщина. Саме тут, серед чудової природи, розгортається трагічна історія кохання Івана і Марічки, поміж якими невідступно постала вікова родинна ворожнеча. Здається, вже ніхто серед гуцулів не пам’ятає, з якого приводу ворогують між собою Палійчуки й Гутенюки. Через свару батько Марічки вбиває біля церкви Іванового батька і ворожнеча між родами стає неподоланною. А діти?.. Змалку росте любов Івана і Марічки, незважаючи ні нащо. Однак на Маріччине питання «Чи будемо ми парою?» життя відповідає суворо…

Журнал «Екран» (Польща, 1966 рік) писав: «Це один з найдивовижніших і найвитонченіших фільмів, які траплялося нам бачити протягом останніх років. Поетична повість на межі реальності і казки, дійсності і уяви, достовірності і фантазії… Уяві Параджанова, здається, немає меж. Червоні гілки дерев, геометрична композиція усередині корчми з нечисленним реквізитом на фоні білих стін, Палагна на коні під червоною парасолькою і з напіводягненими ногами, грубість похоронного ритуалу з обмиванням померлого тіла і сцена оргіастичних забав у фіналі… Параджанов відкриває у фольклорі, звичаях, обрядах самобутній культурний ритуал, в рамках якого дійсність реагує на турботу і трагедію особи».

Сергій Параджанов — вірменський і український кінорежисер, народний артист УРСР (народився 9 січня 1924 р. в Тбілісі). У 1965-68 роках Параджанов разом з іншими відомими діячами української науки та культури, протестував проти масових політичних арештів в Україні. Зазнавши переслідувань і, намагаючись уникнути арешту, був змушений виїхати у Вірменію.
 У 1971 повернувся у Київ. 17 березня 1973 був заарештований і засуджений до п'ятирічного ув'язнення. Тільки завдяки міжнародній кампанії протесту (звернення підписали Франсуа Трюффо, Жан-Люк Годар, Федеріко Фелліні, Лукіно Вісконті, Р. Росселіні, М. Антоніоні) був звільнений 30 грудня 1977. Зважаючи на заборону жити в Україні, поселився у Тбілісі.

 

Вибрана фільмографія:

Українська рапсодія (1961)

Квітка на камені (1962)

Тіні забутих предків (1964)

Київські фрески (1966)

Колір гранату (Саят-Нова) (1969)

Легенда про Сурамську фортецю (1984)

Арабески на тему Піросмані (1986)

Ашик-Керіб (1988)

Share This: