propala1

Пропала грамота

Сповнена гумору і героїчних подвигів історія двох козаків, яких відправили у Петербург з гетьманською грамотою до цариці Катерини, переплетена з містикою та історизмом епохи Козаччини.

14.04.2016 / четвер / час 20.00

Kino Nowe Horyzonty, ul. Kazimierza Wielkiego 19a-21 Wrocław

Вхід вільний

Україна (УРСР) 1972, 79 хв.

режисер: Борис Івченко

сценарій: Іван Драч

оператор: Віталій Зимовець

монтаж: Тамара Сердюк

музика: Ніна Матвієнко, Марія Миколайчук

у головних ролях: Іван Миколайчук, Василь Хорошко, Галина Долгозвяга, Федір Стригун

виробництво: Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка

Фільм за мотивами однойменного твору Миколи Гоголя, що поєднує в собі трагікомедію і карнавал. Героїчна і водночас комічна історія про долю двох козаків – Василя і Андрія, яких гетьман посилає з повідомленням для цариці Катерини. Їх спільна подорож наповнена численними пригодами, присмаченими містикою. За смішними переплетеннями сюжету перед нами постає друга сторона фільму - історія Козаччини XVI і XVII століття. За маскою веселощів і бурлеску режисер демонструє нам почуття безперервної плинності часу і прогресивних змін світу, а також показує єдність народу, якому властива природна сила і бажання жити – те, що об'єднує в одне ціле українців як народ, і дає надію на краще майбутнє. Фільм був знятий в період інтенсивної русифікації і цензури, тому через помітні прояви в ньому національної ідентичності та прославляння козаків був швидко відправлений на горезвісну полицю, з якої повернувся через десятки років.

Борис Івченко

Народився 29 січня 1941 року в Запоріжжі. Український режисер і актор, син режисера Віктора Івченка. Закінчив режисерський факультет Київського інституту театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого. Понад 30 років працював режисером Київської кіностудії імені О. П. Довженка. Протягом цього часу зняв низку фільмів, які поколіннями видніються в рейтингу найкращих праць в історії українського кінематографу. Один з головних представників феномену «поетичного кіно». У очах акторів та митців залишився інтровертом та неймовірно сором’язливою і вразливою людиною, шанованою в усьому кінотоваристві. Помер 28 червня 1990 року в Києві, де похований на Байковому кладовищі.

Фільмографія:

1968 – Анничка / Annychka

1971 – Олеся / Olesya

1972 – Пропала грамота / The Lost Letter

1974 – Марина /Maryna

1990 – Небилиці про Івана / Stories about Ivan



Share This:

facebooktwittergoogle_pluslinkedin