Бесіда

Так називається інсталяція Сергія Якуніна, яка стоїть неподалік тутешньої культової кнайпи «Каламбур». Вона цілодобово приваблює до себе різний контингент. Особливо великі фанати вирішили відколоти шматок гіпсового стільця і забрати собі. Будемо сподіватися, що все було саме через велику любов до українського мистецтва.

Костьол.

Греко-католицький кафедральний собор Св. Вінсента. Кожен порядний українець у неділю мусить відвідати костьол. Костьол заснований видатним великопольським князем Генриком ІІ Побожним. Під час Другої світової у церкву потрапив снаряд. Відновили пам’ятку архітектури завдяки ЄС, коштувало це 10 млн. євро. За словами отця, якби робили це парафією, то збирали би гроші років сто.

Карта поляка.

Карту поляка варто отримати, якщо ти хочеш жити у Польщі – з нею маєш знижки і усілякі бонуси. Карта виглядає так, як зображено на фотографії.

Панк-рок. Панк-рок на Львівському місяці презентував кримськотатарський гурт Shatur Gudur. І вони вкотре довели, що мова не має значення, особливо у такій музиці, як панк-рок. Особливо екзотичним виглядає цитування Тараса Шевченка та інших поетів у прологах до пісень цього гурту.

Патріарх.

Патріарх відчуває себе у Вроцлаві, як вдома. Патріарха тут знають і люблять. Під час спільного концерту з Karbido пісня «Зеленая ліщинонька» лунала крізь всю львівську вуличку і до сих пір наші польські друзі наспівують цю пісню у часи смути і переживань.

Персонажі. Вулиці Вроцлава наповнені дивними персонажами. Один пробував серед ночі продати групі організаторів манікюрний набір, другий, гопуватого вигляду, пропонував придбати безкоштовну карту міста хоча б за один злотий. Також пізніше ввечері були помічені на Ринку двоє хлопців з викраденою корзиною вазонів (вірогідно, прикрасами якогось літнього майданчику). Я вже не кажу про повій, які просто хапають за руки самотніх невинних хлопців!

Поліція. Поліція вперше з’явилася на Львівський вулиці під час експериментального електронного сету KVITNU. Переписавши дані однієї з організаторів, поліціянти поїхали з попередженням, що як буде ще один виклик – концерт доведеться закінчити. Добре, що музика цієї формації ближча до академічної електроніки, і поліція більше не приїжджала.

Пшедвоєнна. Місце останнього прихистку багатьох блукаючих душ центру цього міста. Там можна зустріти абсолютно різних людей – від молодих до старих. Один з львівських художників, наприклад, помітив у цій кнайпі бабусю, яка сиділа і просто читала книжку – приблизно о третій ночі, за сусіднім столиком. Переговорили з бабусею, і дізнаємося: вона чекає початку своє зміни на роботі, яка розпочинається о шостій ранку. Каже: «кнайпа Пшедвоєнна, а постала юж по войнє».