12966224_10209359429533219_1059360521_n

Львівський місяць: День 7

У перший четвер львівського квітня, як і було обіцяно, розпочалася що четвергова програма українських перфомансів. Після першого перфомансу на відкритті у виконанні Костянтина Зоркіна, 7 квітня виступали аж п’ятеро перформерів нараз – Юрій Білей, Павло Ковач, Павло Ковач junior, Олександр Максимов і Ярина Шумська. Наступна програма перфомансу відбудеться вже 14 квітня.

Previous Image
Next Image

Розпочав програму виступів Юрій Білей – просто при головному вході до кам’яниці, у якій проходить УКРАЇНСЬКИЙ ЗРІЗ. Кожен, хто хотів увійти до будівлі, мусив стати учасником перфомансу – привітатися з художником, прийняти його подарунок – маленький плаский камінчик, назвати своє ім’я і вписати на камінь. Після особистого знайомства з кожним гостем – а їх було чимало – Білей вже в залі зібрав усіх навколо своєї сорочки кольору хакі (знятої з тіла щойно), і інкрустував її рештою камінчиків; гостям було запропоновано долучитися, і вкласти свій камінь з іменем на полотно – і так разом усі вони утворили камуфляжний орнамент з імен присутніх.

Previous Image
Next Image

Олександр Максимов показував перфоманс «Люстро» на задньому подвір’ї кам’яниці, на порожньому бетонованому майданчику, оточеному смітниками. За словами самого автора, це була спроба відповісти на актуальні суспільно-політичні події; але відповіді на них не існує як такої. Довга, виснажлива акція, де перформер випробовував себе фізично і публіку – емоційно, тримала усіх у дзвінкій напрузі. Дзеркало, чорний стяг, і білий стяг, який перетворюється на шмату до підлоги, криваво-червоні знаки запитання, а також – старе радейко, з якого лунає через білий шум Радіо Марія… Напевне, найдовший з усієї програми, перфоманс Максимова справив чимале враження на публіку.

Previous Image
Next Image

Павло Ковач молодший був лаконічним і ультимативно прямим. Постулювання перфомансу як акт перфомансу можна зрозуміти і як сарказм щодо сучасного мистецтва (часами надмірно теоретичного), і як абсолютну самоіронію – адже художник як автор користується тим самим прийомом, який критикує.

Previous Image
Next Image

Павло Ковач старший, натомість, запропонував гостям «Мовчання сфінкса» – гіркий стьоб, трохи стім-панку і випробування не-діянням. Незворушний і великий, і навіть грізний у чорних окулярах, Ковач в білому халаті спокійно спостерігав з-поза білого столу за публікою, що завмерла під дратівливий гул старого телевізора, а потім увімкнув ще більш настирного, і майже хоррорівського рожевого електронного песика. Схожий на електрика-вар’ята, оточений страшними дротами, Павло Павлович опанував аудиторію повністю, і змусив в треморі чекати чи то вибуху старої електрики, чи то нападу електричного монстрика.

Previous Image
Next Image

Ярина Шумська – єдина жінка у перформенс-програмі 7 квітня – розташувала свій простір так органічно у експозиції, що стала справді живою частиною ЗРІЗУ. Дуже жіночний, ритуальний і водночас мінімалістичний, перфоманс Шумської «Циркуляція» творив навколо себе коло і у просторі, і у геометрії рухів художниці. Чорна сукня, біле борошно, пересіяне через подол, грудка тіста як центр всесвіту, навколо якого ходить виснажливим колом жінка – щоб зрештою вирватись і втекти сходами догори.

 

Програма перфомансів запланована щочетверга о 18:00. Деталі щодо локацій запитуйте на рецепції у галереї на Ринку, 25.



Share This:

facebooktwittergoogle_pluslinkedin